Мінлива природа

Сьогодні у Нескучному холодна погода, йшов дощ. А лише кілька днів тому сонце зігрівало своїми променями наш музей та його краєвиди.

Ранок у музеї

Сьогоднішнім ранком до музею Немировича-Данченка завітали діти та вчителі Шахтарської школи В-Новосілківського району. Садиба зустріла відвідувачів вже прикрашена у маленьке зелене листячко та неймовірними пташиними аріями. Знайомство дітей з музеєм почалося з раритетного музейного взуття.

Школярі дізналися, як одягалися та що їли сільські діти 19 сторіччя, за якими партами сиділи та за якими підручниками навчалися.

Також, діти ознайомилися з театральними костюмами, що налічують вже більше сотні років та змогли відчути, як прекрасно звучить музика у стінах 165-річного будинку.

Про свої враження наші шановні відвідувачі залишили запис у «Книзі відгуків».

Дякуємо Шахтарській школі за відвідання нашого музею.

Дитячий садок у музеї

У чудовий день 8 квітня до музею завітали маленькі відвідувачі – вихованці ДНЗ с. Нескучного. Діти дізналися, що це таке – “музей”, побачили багато нових речей, а сидячи за партою, змогли уявити себе майбутніми школярами.
Музей вдячний керівництву, вихователям та маленьким слухачам за відвідання садиби, та потяг до історії нашого краю.

«Квітневі гостини»

Сьогодні до Меморіального музею садиби В. І. Немировича-Данченка завітали гості –  Октябрська ЗОШ I-III ст.. (Євгенівський корпус).

У музеї, дітей цікавив кожен куточок. Вони вперше у своєму житті знаходилися у будинку, що налічує 160 років. Вдячні слухачі занурилися у шкільний світ ХIХ ст.. Діти побачили, як виглядала тогочасна школа. Вони змогли посидіти за партою, що створена за кресленням М. О. Корфа; за допомогою макету «аспідної дошки» зрозуміли, як навчалися писати школярі тієї пори; ознайомилися з письмовим приладдям, яке передувало сучасній ручці.

В експозиції музею діти побачили справжні театральні костюми та макети декорацій сцени з МХТу; особисті речі родини Корфа та Немировича-Данченка; змогли пограти на піаніно, що налічує 179 років, та дізналися, як виглядали та називалися «магнітофони» того часу.

Музей дякує вчителям та учням Октябрської школи, що вони завітали до Нескучненської садиби.

“ИЗ ПЕРЕЖИТОГО”

“… все это пережито мною в провинции, в глуши доставшагося мне от матушки села, в котором я прожил безвыездно 13 лет, но при непрерывном общении со столицами и при переписке с 250 корреспондентами от Колы до Кутаиса, от Варшавы до Омска; интереснейшия письма их мною сохранены; но работать приходилось мне не в одной России: два раза ездил я на продолжительное время за-границу, а в Швейцарии прожил я восемь лет под ряд, не прерывая связи с русскою печатью и отечеством. Многое пришлось пережить при таких условиях и тем больше, что мне не было еще и двух лет, когда я лишился матери; моложе шести лет навсегда расстался с отеческим кровом, а двадцати-двух лет был женат на М. М. Клевцовой, с которою и живем, благодарение Богу, уже двадцать шестой год, вырастив и воспитав двух дочерей и дожив до внука от старшей.” – Отец Корфа, Александр Федорович, после смерти матери Николая Александровича – Елизаветы Тимофеевны Времьевой, женился во второй раз на дочери московского банкира, Анне Бранденбург. Свадьба состоялась в день рождения маленького Николая, но счастья это ребенку не принесло. В этот день Александр Федорович приобрел новую, возможно, очень счастливую семью, в которой у него родились четыре дочери, но навсегда потерял возможность видеть, как растет его единственный сын.

«РІДНИЙ КРАЙ У СЛОВАХ І БАРВАХ»

Завершено Всеукраїнський освітньо-культурний проект «Рідний край у словах і барвах». З поданих робіт було обрано твори 54 авторів з 13 областей України, а також з м. Нетанія (Ізраїль) і м. Сіфорд (Вірджінія, США).

Засновником проекту є Дніпропетровська міська рада, співорганізаторами – Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, Дніпропетровська центральна міська бібліотека.

Мета проекту – екологічне і патріотичне виховання молодого покоління через художню творчість.

Письменникам і поетам пропонувалося написати вірші та оповідання на задану тематику. В рамках другого етапу проекту, учні середніх і вищих навчальних закладів ілюстрували та озвучували обрані вірші та оповідання. Учнівська та студентська молодь разом із письменниками створили спільну електронну книгу.

За підсумками проекту видана електронна книга, яка буде розповсюджена по бібліотеках і навчальних закладах України.

Приємно повідомити, що до цієї книги увійшли два вірші Світлани Миколаївни Глушко. Вона є єдиним автором з Донецької області, чиї твори відібрані для даного проекту.

Весна в село приходить рано.

Весна в село приходить рано.
З усюди зелень пробива.
І первоцвітів синь духмяна
У лісі бджілок зазива.

А в деяких місцях – «картини».
Де синій з жовтим злився цвіт,
Неначе прапор України –
Весни квітучої привіт.

Робота Козар Єлезавети

Аромат Батьківщини

Ви думали, люди, чим пахне країна?
Який аромат – це для вас Батьківщина?
Для мене – це річки свіже дихання,
Степового вітру приємне зітхання.
Це в травні п’янкий аромат черемхи.
Акації білої ніжні духи.
І гірко – пахучі і мак, і «піон» –
Як квітів – так пахощів майже мільйон.
І свіжістю віє срібляста роса,
А хлібом із печі пшенична коса,
Як пахне багаття в нічній прохолоді,
Як сіль чумаків, що лежить на підводі.
У зиму морозну – це свіжість калини.
Цей запах життя – аромат України.

Робота Гориславець Діани

“ИЗ ПЕРЕЖИТОГО”

“… освобождение крестьян совершилось на моих глазах, при чем, как помещик, я был в этом деле заинтересованною стороною; либеральное движение в дворянских собраниях, предшествовавшее введению земских учреждений, самое осуществление земских собраний и управ, введение судебной реформы и положения о народных училищах состоялись при моем непосредственном посильном участии; помню я также откупа, и замену их ныне действующей акцизною системою; на себе испытал я предварительную цензуру для столичных газет и журналов, в качестве сотрудника периодических изданий, и затем переживал последствия законов о печати 1866 года, которые считались, при появлении, временными и первым шагом к свободе печати. Многое пережито!… ” – Н. А. Корф был настоящим “локомотивом” реформ образования того времени. Он начал свой путь с маленького дела – образования собственных дочерей. А через десять лет открыл школьный мир и двери в новую жизнь для тысяч бывших крепостных детей и взрослых. Корф всегда говорил, что человек станет свободным только тогда, когда он будет образованным!

“ВІД КВІТНЯ ДО КВІТНЯ”

Відкриваємо рубрику “ВІД КВІТНЯ ДО КВІТНЯ”. У перший день кожного місяця, ми будемо викладати дві світлини: головний вхід до музею та вигляд меморіальної алеї. Кожен бажаючий зможе бачити, як разом із порами року змінюється наш музей.
ПОЧИНАЄМО – 1 КВІТНЯ 2016 РОКУ

“ПИШУТЬ ГОСТІ МУЗЕЮ…”

Вже сім років, як пішла з життя письменниця та поетеса Наталія Вікторівна Хаткіна. Але її думки, емоційне слово та пережитті почуття зберігаються у книзі відгуків та в історичному минулому музею.

Уважаемые читатели предлагаем Вам рубрику “ИЗ ПЕРЕЖИТОГО”. В которой будут представлены записки педагога, просветителя и ученого 19 века Николая Александровича Корфа.

“Сорок восемь лет прожив на свете (1834-1882 гг.), уже чувствуешь потребность подвести итог своим жизненным впечатлениям и в прошлом искать силы для будущего, насколько это последнее предстоит” – так начал свои записки Николай Александрович. И эта, первая фраза, его опуса стала пророческой для него… В 1883 году, через один год после этих строк его не стало.