Історія створення

Меморіальний музей-садиба Вол. І. Немировича-Данченка (відділ Донецького обласного краєзнавчого музею) – пам’ятка національного значення України. Знаходиться в селі Нескучному Великоновосілківського району Донецької області. Був відкритий в 1992 році в будівлі садиби барона Миколи Олександровича Корфа (1834 – 1883) –  вченого, педагога, просвітника, публіциста, громадського діяча, родоначальника бібліотек у нашому регіоні. Він створив близько 100-та шкіл в Катеринославській губернії, новий метод навчання читанню та новий тип школи – «корфівську трьохзимку». До садиби прилягає Нескучненський ліс, який є ландшафтним заказником.

Маєток після смерті батька перейшов до дочки М. О. Корфа — Катерини Миколаївни, яка вийшла заміж за Володимира Івановича Немировича-Данченка (1858 – 1943), відомого письменника, драматурга, режисера, одного зі створювачів (разом зі К. С. Станіславським) Московського художнього театру. У Нескучному, творчість В. І. Немировича-Данченка розквітла, тут він створив найкращі свої роботи.  У садибі, в нього визріває задум провести реформу театру. Звідси він послав К. С. Станіславському запрошення на їх історичну зустріч у «Слов’янському базарі», тут отримав дозвіл від А. П. Чехова на постановку його п’єси «Чайка».

Експозиція музею розміщена в 5-ти залах і розповідає про життя і діяльність барона Корфа та В. І. Немировича-Данченка. Інтер’єр музею зберігає колишню обстановку будинку-садиби. Тут представлені особисті речі: друковані видання, фото, костюми, театральні реквізити, меблі, які пов’язані з творчістю видатних майстрів МХАТу. Меморіальний музей проводить активну екскурсійну, культурно-просвітницьку роботу та науково-дослідницьку діяльність.